Новели Закону України 
«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення»


Законом комплексно удосконалено національне законодавство у сфері фінансового моніторингу за такими напрямами:

ЗАПРОВАДЖЕНО НАЦІОНАЛЬНУ ОЦІНКУ РИЗИКІВ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ РИЗИК-ОРІЄНТОВНОГО ПІДХОДУ:
  • введено термін «національна оцінка ризиків» — система заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, уповноваженими органами державної влади із залученням інших суб’єктів (в разі потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, їх аналіз, оцінка та розроблення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків; (Довідково: відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 18 Закону, проведення національної оцінки ризиків віднесено до завдань Державної служби фінансового моніторингу України, що відповідає Рекомендації № 1 Паризької редакції 40 Рекомендацій ФАТФ від 16.02.2012р.)
ВИОКРЕМЛЕНО ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ ІЗ ФІНАНСУВАННЯМ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ:
  • введено термін «фінансування розповсюдження зброї масового знищення» - дії з надання, збору чи використання будь-яких активів для розповсюдження зброї масового знищення, за вчинення яких передбачені міжнародні санкції (Довідково: фінансування розповсюдження зброї масового знищення стало новим об′єктом антилегалізаційного Закону згідно з положеннями четвертої редакції 40 Рекомендацій ФАТФ від 16.02.2012р.);
  • уточнено існуючі та введені нові поняття: «фінансовий моніторинг», «державний фінансовий моніторинг», «обов′язковий та внутрішній фінансовий моніторинг, який здійснюється суб′єктами первинного фінансового моніторингу», «ризики», «таємниця фінансового моніторингу», «додаткова інформація». Всі перелічені поняття включають у себе сукупність заходів щодо запобігання та протидії розповсюдженню зброї масового знищення;
  • СПФМ зобов′язаний повідомляти ДСФМ України про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані з розповсюдженням зброї масового знищення (в день їх виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій, а також інформувати про такі фінансові операції та їх учасників, визначені законом правоохоронні органи);

ЗМІНИ ДО ПІДХОДУ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДИКАТНИХ ЗЛОЧИНІВ (ВКЛЮЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ ДО ПРЕДИКАТНИХ):
  • уточнено термін «суспільно небезпечне діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», — діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України, внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи (Суть новели: ухилення від сплати податків тепер відноситься до предикатних злочинів і стає об′єктом антилегалізаційного фінансового моніторингу. Вказана новела відповідає четвертій редакції 40 Рекомендацій ФАТФ від 16.02.2012р. У попередній редакції Базового антилегалізаційного Закону України, до суспільно небезпечних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів не відносилися діяння, передбачені статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України – ухилення від сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску та пенсійних внесків);
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ АСПЕКТІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ З ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ:
  • прикінцевими положеннями Закону №5067 внесено зміни до ст. 209 Кримінального кодексу України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» в частині доповнення ознак легалізації «зміною форми (перетворенням коштів або майна»; примітка 1 до ст. 209 містить уточнене визначення предикатного злочину – суть уточнення полягає у віднесенні ухилення від сплати податків до предикатних злочинів);
  • ч.1 ст.4 Господарського кодексу України доповнена абзацом, який уточнює новий аспект, який не є предметом регулювання Господарського кодексу, а саме: «відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;
  • ст. 1074 Цивільного кодексу України «Обмеження права розпоряджання рахунком» доповнена положенням, яке дозволяє обмежувати вказане право у разі зупинення фінансової(их) операції(й), які можуть бути пов'язані з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (крім того, з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму);
ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (ЩОДО ПІДСЛІДНОСТІ ЗЛОЧИНІВ З ЛЕГАЛІЗАЦІЇ):
  • суттєвих змін зазнала ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України «Підслідність»:
  1. до підслідності слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства тепер належатиме досудове розслідування злочинів, пов′язаних із ухиленням від сплати податків, зборів (ст. 212 ККУ), внесків до соціальних і пенсійного фондів (ст. 212-1 ККУ), незаконними виготовленням, зберіганням та збутом підакцизних товарів (ст.204  ККУ), контрольних марок (ст. 216 ККУ) та доведення до банкрутства (ст. 219 ККУ). Однак, ст. 209 ККУ «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» до підслідності вказаних органів тепер не відноситься;
  2. у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 384 «Завідомо неправдиве показання», 385 «Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов′язків», 386 «Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку», 387 «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування», 388 «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна, або майна, яке описано і підлягає конфіскації» і 396 «Приховування злочину» Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким почато досудове розслідування;
  3. у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» і 209.1 «Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
  4. Досудове розслідування у провадженнях із легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, проводиться без попереднього або одночасного притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у кримінальних провадженнях за статтею 209 Кримінального кодексу України у разі, коли, зокрема:
    • суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинено за межами України, а легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, — на території України;
    • факт вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, встановлений судом у відповідних процесуальних рішеннях або доведений у ході досудового розслідування.
  5. Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ЩОДО ПУБЛІЧНИХ ДІЯЧІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:
  • введено термін «іноземні публічні діячі» – фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в іноземних державах, а саме: глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники; депутати парламенту; голови та члени правлінь центральних банків; члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім оскарження за виняткових обставин; надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та керівники центральних органів військового управління; керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств, що мають стратегічне значення; керівники керівних органів політичних партій, представлених у парламенті;
  • введено термін «національні публічні діячі» – фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме: Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України; перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники і заступники; народні депутати України; Голова та члени правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України; голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради юстиції України; Генеральний прокурор України та його заступники; Голова Служби безпеки України та його заступники; Голова Антимонопольного комітету України та його заступники; Голова та члени Рахункової палати; члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України; надзвичайні і повноважні посли;
  • введено термін «діячі, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях», – посадові особи міжнародних організацій, що обіймають або обіймали протягом останніх трьох років керівні посади в таких організаціях (директори, голови правлінь або їх заступники) або виконують будь-які інші керівні функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів (Довідково: відповідно до ч.3 і 4 ст. 6 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик та  установити високий ризик щодо національних та іноземних публічних діячів, а також діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях – вказані новели є важливим антикорупційним компонентом антилегалізаційного Закону, оскільки клієнти з групи високого ризику підлягають посиленим заходам ідентифікації);
ВСТАНОВЛЕННЯ ПОРОГОВИХ ЗНАЧЕНЬ ДЛЯ МІЖНАРОДНИХ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ:
  • ч.3 ст. 9 Закону № 5067 встановлено, що ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі проведення переказів (в тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою — підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 10 000 гривень, або суму еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону;
  • ч.12 ст. 9 Закону № 5067 встановлено, що з метою ідентифікації фізичної особи (резидента, нерезидента), фізичної особи — підприємця — ініціатора (платника) переказу (в тому числі міжнародного), що здійснюється без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 10 000 гривень, або суму еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, до яких звернувся ініціатор (платник) для здійснення переказу, встановлюють прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; місце проживання (або місце перебування фізичної особи-резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи-нерезидента в Україні) або реєстраційний номер облікової картки платника податків або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (номер (та за наявності — серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера/номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії) або дату і місце народження;
  • ч.13 ст. 9 Закону № 5067 встановлено, що СПФМ повинні забезпечити, щоб всі перекази на суму, що дорівнює чи перевищує 10 000 гривень, або суму еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, супроводжувались:
    1. інформацією про ініціатора переказу (платника):
      1. фізичну особу/фізичну особу — підприємця — прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; номер його рахунка, з якого списуються кошти чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції; місце його проживання (або місце перебування фізичної особи — резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи — нерезидента в Україні) або реєстраційний номер облікової картки платника податків або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (номер (та за наявності — серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера/номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії) або дату і місце народження;
      2. юридичну особу — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, номер її рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка унікальний обліковий номер фінансової операції;
    2. інформацією про одержувача (отримувача):
      1. фізичну особу — прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка — унікальний обліковий номер фінансової операції;
      2. юридичну особу — повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка — унікальний обліковий номер фінансової операції.
  • Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитись від проведення переказу в разі відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 9 Закону;
  • п.1ч.1ст.15 Закону № 5067 встановлено, що фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень та має ознаку, пов′язану із  переказом коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;
  • п.3 ч.1ст.15 додає до вищевказаних критеріїв обов′язкового моніторингу грошових переказів на суму 150 000 гривень і більше перелік країн, внесених у якості некооперативних до «чорного списку ФАТФ»;
  • п.4 ч.1ст.15 додає до вищевказаних критеріїв обов′язкового моніторингу грошових переказів на суму 150 000 гривень і більше проведення фінансових операцій з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
  • п.7 ч.1ст.15 додає до вищевказаних критеріїв обов′язкового моніторингу грошових переказів на суму 150 000 гривень і більше переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України.
ЗНЯТТЯ ПОРОГОВИХ СУМ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ РІЄЛТОРАМИ ТА НОТАРІУСАМИ:
  • ч.2 ст. 8 Закону № 5067 встановлено, що виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб’єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, під час підготовки та/або здійснення правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості. (Довідково: у попередній редакції Закону №2258 від 18.05.2010р. вказана частина ст. 8 містила умову, що сума такої операції  мала дорівнювати чи перевищувати 400 000 гривень або дорівнювати чи перевищувати суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень)
ВИКЛЮЧЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОПЕРАЦІЇ З ГОТІВКОВИМИ КОШТАМИ НА СУМУ ПОНАД 150000 ГРН., З ЧИСЛА СУБ’ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ЗА РАХУНОК ВВЕДЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО МОНІТОРИНГУ ТАКИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ;

Довідково: Правлінням Національного банку України 06 червня 2013 року було затверджено Постанову «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» №210, якою запроваджуються важливі зміни та обмеження у сфері готівкових розрахунків. Вона була прийнята відповідно до частини 3 статті 1087 Цивільного кодексу України, де вказується, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб – підприємців встановлюються Національним банком України. Постанова «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» вступила в силу з 01 вересня 2013 року. Відповідно до неї Національний банк України встановив наступні обмеження щодо розрахунків готівкою:
  • розрахунки підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;
  • розрахунки фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень;
  • розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень.
ПОЛІПШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗУПИНЕННЯ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ:
  • Зупиненню фінансових операцій присвячений розділ IV Закону.
  • СПФМ має право зупинити фінансову операцію у разі виявлення ознак обов′язкового та/або внутрішнього фінансового моніторингу та/або фінансові операції із зарахування/списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України та зобов’язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (Довідково: Перелік осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, формується у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Підставою для внесення юридичної чи фізичної особи до зазначеного переліку є:
    1. вирок суду, що набрав законної сили, про визнання фізичної особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258—258.5, 439 і 440 Кримінального кодексу України, рішення суду щодо віднесення (визнання) організації, юридичної або фізичної особи до такої (такою), що пов’язана з провадженням терористичної діяльності або розповсюдженням зброї масового знищення;
    2. відомості, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами про організації, юридичних та фізичних осіб, які пов’язані з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
    3. вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій, юридичних або фізичних осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або розповсюдженням зброї масового знищення, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів України).
  • У день зупинення фінансової операції СПФМ зобов′язаний повідомити в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб’єкта первинного фінансового моніторингу — про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум спеціально уповноваженому органу. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється за два робочих дні з дня зупинення (включно);
  • Держфінмоніторинг України у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на термін до п’яти робочих днів (прибуткові фінансові операції не зупиняються), про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти), за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб’єкта первинного фінансового моніторингу — про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум;
  • У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції, ДСФМУ протягом терміну подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції)/зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:
    1. ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов’язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції)/зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб’єкту первинного фінансового моніторингу;
    2. є мотивовані підозри, — спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення терміну зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції);
    3. термін зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний термін такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
  • Зупинення та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) відбувається у порядку, визначеному суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень.
  • Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень/доручень спеціально уповноваженого органу до суб’єкта первинного фінансового моніторингу здійснюється у порядку, що встановлюється ДСФМУ.
  • Терміни зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) СПФМ та ДСФМУ, зазначені у частинах 1-5 ст. 17 Закону, є остаточними та продовженню не підлягають.
  • Відповідно до пункту 18 ч.2 ст.6 Закону суб′єкт первинного фінансового моніторингу зобов′язаний «за рішенням спеціально уповноваженого органу, наданим з метою зупинення фінансової операції (фінансових операцій) як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції (фінансових операцій) відповідної особи в установленому законодавством порядку»;

Водночас, Закон передбачає внесення змін до інших кодифікованих та законодавчих актів, які випливають із нього та направлені на реалізацію його норм.

Олександр ГЛУЩЕНКО